Закарпатська Україна завжди дивувала нас причудливими формами архітектури та манила чистим гірським повітрям і незбагненно красивими горизонтами.

Джерело: Ужгород-Берегове-Хуст-Мукачево

От тому ми і влаштували поїздку в ці причудливі міста:)
Ужгород
Маленьке гарненьке містечко. Всі визначні місця знаходяться майже в одному п'ятачку. Досить цікавим є той факт, що назви вулиць дублюються ще й угорською мовою. Все місто квітне в рожевому цвіті сакур. Таке відчуття , що ти потрапив в рожевий рай, де рожеве гармонічно доповнюється блакитними кольорами неба.

Джерело: Ужгород-Берегове-Хуст-Мукачево

На центральній алеї біля річки торговці в величезних казанах готують Бограш, традиційну страву угорців.
Одним із цікавих пам"ятників є пам'ятник дяді Колі - ліхтарнику, який гарно виконував свої обов'язки протягом десятиліть.

Джерело: Ужгород-Берегове-Хуст-Мукачево

З ужгорода ми подалися в Берегове, яке славиться своїм басейном з термальними водами.
Проїжджаючи різні села, ми дивувалися архітектурі будинків та їх кольористики. Там видно ніхто не боїться експерементувати, тому будинки: зелені, рожеві, бордові і різні, різні ніби з якихось мультиків чи казок.
Берегове - маленьке містечко,більшість місцевих між собою спілкуються угорською мовою і це не дивно, адже воно знаходиться майже на кордоні. Береговський басейн - то дійно щось, вийшовши з нього, відчуваєш таку легкість - ніби зараз злетиш і потрапиш прямо в астрал. Доречі вода там 38 градусів і така солона, що мабуть і мертве море позаздрило б йому.
А ще в Береговому дуже смачні вина...

Джерело: Ужгород-Берегове-Хуст-Мукачево

Після Берегового ми відправилися в Хуст, на місцевій електричці з дивною назвою "Едельвейс" :)).
Ніколи не чула, щоб так називалися електрички, але що найбільше мене здивувало, в неї було всього навсього три вагона.
От в Хусті було найбільше пригод.
за 4-5 км від цього містечка знаходиться долина нарцисів, яка займає площу 256 га і вражає своєю величністю. Нажаль на пік цвітіння ми не потріпили, але острівці з квітучих нарцисів все таки бачили.

Джерело: Ужгород-Берегове-Хуст-Мукачево

Хуст вражає не тільки гарними краєвидами, долиною нарцисів, зруйнованою фортецею, але ще й своїми людьми згадати хоча б таксиста Мішу та хлопчика, який намагався нам пояснити куди йти(але про це я розповім далі).
Потім ми відправилися в Ізу - село , де кожен другий, а той всі жителі міста займаються плетінням виробів з верби. Накупили там безліч сувенірів і з гарним настроєм відправилися назад в Хуст.
Після такої от гарної прогулянки ми пішли підкріпитися в ресторанчик. Знаючи київські порції - поназамовляли безліч всього... А порції то там вдвічі, а той втирі більші, таке відчуття ніби на качків-амбалів розраховані..З ресторану ми не вилазили довго....
Щоб трохи розтрясти все ,що наїли, вирішили піднятися на Замкову гору, де знаходяться руїни фортеці.

Джерело: Ужгород-Берегове-Хуст-Мукачево

На жаль, на цій горі знаходяться мабуть всі кладовища Хуста. До фортеці ми долізли, коли почало сутеніти, пройшовши старовинне кладовище. Що вразило, так це те, що одна ділянка кладовища була вкрита одинаковими камяними хрестами без написів, видно було що хрести тосять там ой як давно.

Джерело: Ужгород-Берегове-Хуст-Мукачево

Змучені, але ще готові на пригоди, ми гуляли поміж руїн та споглядали на Хуст з висока.

Джерело: Ужгород-Берегове-Хуст-Мукачево

Назад, вирішивши трохи скоротити, пішли незнайомою стежиною.
Пройшли ще одне кладовище, таке трохи закинуте і старе... Серед дерев було темно та страшно...Ще й мабуть були проводи і на деяких могилах горіли лампадки.. Була б я там сама - мабуть би вмерла зі своєю то боязню темноти.Там біля кладовища ми зустріли хлопчика, в якого і запитали як дістатися до готелю.
Хлопчик почав розповідати "Йдете вверх, потім через кладовище, там буде церква, А потім долю, долю, долю..." І оце "долю" звучало так, ніби він намотує кілометраж при чому "тулю, тулю, три дня тулю". Виявилося долю - це вниз, але коли я в нього запитала що це, хлопчик істерично почав кричати, махати руками: "Боже, як вам це пояснити..Ви нічого не розумієте!!!".. Отакий от цікавий хлопчина нам зустрівся.
Пройшовши ще одне кладовище ми швидко знайшли дорогу до готелю.
Щоб спокійно заснути - прийшлося випити вина.
Наша поїздка закінчувалася в Мукачево.
Про це місто і так багато написано, тому розповідати майже нічого.
Отакі от в нас були цікаві вихідні.