пятница, 11 ноября 2011 г.

"Монологи вагіни"

Вчора були на цікавому спектаклі "Монологи вагіни".
Спочатку подумалось "Тю, що за фігня" , але через хвилин 10 починаєш втягуватися і розумієш, що прикольно. Ну по-перше, прикольно, тому що ми діти, дітей СССР, маємо багато комплексів щодо сексу і розмов про нього. От ви можете нормально говорити зі своїми батьками про секс, а з друзями, чи взагалі з кимось???
Пам'ятаю як мене спочатку коробило, коли Іван питав про секс, але довге спілкування з ним стерло ці комплекси (а знаю я його все своє свідоме та і не свідоме життя)... До сих пір дивуюсь з його теорії, що висота і величина грудей дівчини обернено пропорціна її можливостям в ліжку. Дивлячись на нього можу висловити свою теорію, чим більше тараканів у хлопця, тим більше дівчата в нього закохуються... І ця теорія справедлива не тільки щодо Івана.
Особисто мене дуже дивувало, коли я познайомилася з дівчиною, яка про всі свої сексуальні контакти (при чому до мілких подробиць) розповідала мамі. Думалось, краще нехай моя дочка мовчить як, коли,де і з ким вона займається цими штучками..
Наприклад, коли Антону(який теж ходив на цей спектакль) зателефонувала мама і запитала назву спектакля, він хвилин 5 морозився відповісти, тому що не міг вимовити слово "вагіна" своїй мамі. Отаке от.
І ця закомплексованість проявляться постійно...
Ееее. Щось я відійшла від самого спектаклю. Так от, було добре, посміялася на славу. Якщо ненароком вирішите сходити на нього, не беріть з собою хлопців. То не для них... Якби ми голосно не сміялися Антону на вухо, він мабуть би заснув після перших 20 хвилин, а єдиний коментар, який він дав на рахунок спектаклю було "Це лише для дівчат".

Комментариев нет:

Отправить комментарий