Сучасна людина добре навчилася забувати саме Життя...

Сучасна людина добре навчилася забувати саме Життя...
Не раз уже стикалася з такою проблемою, гонячись за якимись матеріальними благами і думаю про мабутнє, ми забуваємо про теперішнє. Забуваємо як жити, як класно маятися якоюсь фігнею (прям як в дитинстві). Як класно заупускати вогнягі кульки, як класно сидіти в лісі з друзями і дивитися на вогонь, розмовляти на різні філософські теми на не зовсім тверезу голову.. Чи просто грати на гітарі, співати і веселитися на всю катушку, битися подушками, обливатися пивом..
От згадую що не так щоб давно, прийшлося одному чуваку пояснювати, що я адекватна, просто люблю побіситися... І я не зі злості давала йому пендюлі..А просто щоб поприкалуватися... За що мені хвилин 5 намагилися прочитати лекцію, типу та я старий для цього, мені оно вже 30. Ти чому без зонтика, на вулиці дощ?? Я оно потримаю над тобою, куди ти побігла, я не встигаю.. І бла-бла-бла... Не хочу бути такою в 30..
Де дівається маленька дитина в нас, яка насолодується життям???
Чому ми забуваємо як це правильно робити???
Не обовязково напиватися, можна просто гарно проводити час і веселитися..Але ні..Завжди знайдеться той, кому завтра на роботу рано вставати і він хоче виспатися, або вже пізно і треба їхати додому... А де ж ділися люди, які раніше могли до ранку сидіти і розводити теревені, які могли мене в 6 ранку по морозу попхати пішки кудись і заставити в парку при -15 їсти палочками суши... Які зі свічками лазили в 12 ночі по вулиці в різних чудернацьких костюмах в пошуку пригод... Де ділися ці люди??? Виросли?? Забули як це жити??
Мабуть, ми всі рано чи пізно загубилюємся в обломках буденності :((