Маятники

Взагалі, що таке маятники (по Зеланду) - це реальні енергоінформаційні структури, які, щоб викачати з людини енергію, використовують його почуття і реакції: обурення, невдоволення, ненависть, роздратування, занепокоєння, хвилювання, пригніченість, сум'яття, відчай, страх, жалість, прихильність, захоплення, розчулення, ідеалізація, схиляння, захоплення, розчарування, гордість, чванство, презирство, відраза, образа, почуття обов'язку, відчуття провини і так далі.
Головна небезпека для людини, яка піддалася впливу деструктивного маятника, полягає в тому, що маятник веде свою жертву в бік від тих ліній життя, де людина знайде своє щастя. Людина стає пішаком у чужих руках маятників.

Але без маятників життя наше просто неможливе, тому треба шукати свої маятники, тобто при контакті, з якими ви не будете відчувати себе використаним і вичавленим на 100%, а навпаки, у вас з маятником утворюється взаємини, в результаті яких не тільки маятник отримує від вас вашу енергію, але й ви отримуєте користь для себе (у вигляді задоволення від процесу, у вигляді грошової винагороди і т. д.).

От в мене є свій маятник, без якого я інколи і не уявляю свого життя.
Тільки я перестаю реагувати на нього - він починає розкачуватися ще дужче і вигризає останні частки моєї енергії. Проблема в тому, що щоб повернути мене до себе йому кожен раз приходиться розкачуватися все дужче і дужче, тому що мій мозок уже не ведеться. А для розкачки йому уже не завжди вистачає енергії. Так ми відпочиваємо один від одного. Через місяць-другий всі набралися енергії, і наша пісня не нова, починаємо її знову... Якесь замкнуте коло. Проте разом з цим мої нерви не витримують, починаються депресії... А маятник ними живиться і розкачується... Отаке... Відпустити - не можу.. Чому??? Сподобалася фраза Віки "Я й тараканів його люблю. Без них моє життя якесь ненасичене і мені немає з чим бороться". Та там такі таракани, що їх тупіт спати вночі не дає.
Як сказав Антон : "видать такова жизнь.".